переплачувати
ПЕРЕПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., що, за що і без дод.
Платити більше, ніж слід.
– От усі на небі святі бачать, що переплачую! – добрався-таки дядечко до неба та й вийняв з кишені заяложене гаманило [гаманець] (М. Стельмах);
Щоб вийти з ніяковості, купила я щось.., свідомо переплативши (Леся Українка);
Тверда ціна – добре діло. Купив річ – не гризтиме сумнів, що переплатив лею (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)