переплачувати
ПЕРЕПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. і неперех. Платити більше, ніж слід.
— От усі на небі святі бачать, що переплачую! — добрався-таки дядечко до неба та й вийняв з кишені заяложене гаманило [гаманець] (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 36);
Щоб вийти з ніяковості, купила я щось.., свідомо переплативши (Л. Укр., III, 1952, 742);
Тверда ціна — добре діло. Купив річ — не гризтиме сумнів, що переплатив лею (Чаб., Балкан. весна, 1960, 451).
Словник української мови (СУМ-11)