Словник української мови у 20 томах

переплітатися

ПЕРЕПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕПЛЕСТИ́СЯ, ете́ться, док.

1. Сплітаючись, переплутуватися (про щось гнучке, витке).

Вони [рослини] лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися .. з тину прямо на вулицю (О. Довженко);

Тут вже темна соснина почина мішаться з дубом, липою, клениною, усе стає густіше, густіше; дерево переплелось вітами – як те волосся (О. Стороженко);

Стовпи... Стрвпи... Кабель переплітається над землею (М. Хвильовий);

* Образно. В маленький будиночок, на даху якого переплелося мереживо щогл, антен і проводів, її не пустили (О. Іваненко);

// Зчіплюватися (про пальці, руки і т. ін.).

Дитячі голоски перехрещуються, як стрекотання цвіркунчиків, дитячі руки переплітаються, як павутиння (Грицько Григоренко);

Дівчата йшли, переплівшись руками, свіжі після купання, веселі (В. Минко);

// Обвиватися або проростати, пронизуватися чим-небудь гнучким або витким; оплітатися.

Все тут, в тих вічних піснях, все тут якесь вогке, приросле, нерухливе. Потік зі срібного став чорним; переплівся чорним корінням (Г. Хоткевич);

// перен., зі сл. стежки, дороги і т. ін. Схрещуватися, стикатися.

[Бабуся:] Скипів чайок. А гості ваші де ж? [Панащенко:] А гості порозходились. Як дивно Переплітаються шляхи людські (Л. Дмитерко).

2. перен. Змішуючись, поєднуватися з чим-небудь іншим.

Делікатні сині пасма диму вилися, як сині стрічки, і переплітались з густими зеленими вербами (І. Нечуй-Левицький);

// Зливатися (про звуки).

Левицький, що мав напрочуд красивий тенор, одразу ж підхопив пісню, і їх голоси полилися, примхливо і мелодійно переплітаючись (З. Тулуб);

Залунали-загули чоловічі баси й тенори, золотими разками переплелися з ними дівчачі сопрано (Дніпрова Чайка);

// Непослідовно поєднуватися (про абстрактні поняття).

Раз зведена на дорогу загальних тем та оповідань розмова йшла живо .. Особисті пригоди перепліталися з короткими та меткими характеристиками людей (І. Франко);

Читайте все підряд – там так переплелось Трагічне й радісне з сатирою їдкою (В. Еллан-Блакитний);

// Нерозривно зливатися, об'єднуватися в одне ціле.

Непомітно для школярів потекли дні за днями, тижні за тижнями; одні школярські події змінялися на другі, переплітаючись в одне довге школярське свято (С. Васильченко).

3. тільки недок. Пас. до перепліта́ти.

Вранці коси знову переплітаються.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переплітатися — перепліта́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переплітатися — [пеиреипл'ітатиес'а] -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. переплітатися — -ається, недок., переплестися, -ететься, док. 1》 Сплітаючись, переплутуватися (про щось гнучке, витке). || Зчіплюватися (про пальці, руки і т. ін.). || Обвиватися або проростати, пронизуватися чим-небудь гнучким або витким; оплітатися. || перен., із сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переплітатися — ПЕРЕПЛІТА́ТИСЯ (про гілля, крони тощо), СПЛІТА́ТИСЯ, ПЕРЕВИВА́ТИСЯ, ПЕРЕСНО́ВУВАТИСЯ, ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИСЯ (густо, безладно). — Док.: переплести́ся, сплести́ся, переви́тися, переснува́тися, переплу́татися.  Словник синонімів української мови
  5. переплітатися — ПЕРЕПЛІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕПЛЕСТИ́СЯ, ете́ться, док. 1. Сплітаючись, переплутуватися (про щось гнучке, витке). Вони [рослини] лізли одна на одну, переплітались, душились, дерлися.. з тину прямо на вулицю (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах