переповзати
ПЕРЕПО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм.
Повзаючи, побувати в усіх або багатьох місцях.
Дитина переповзала всю хату.
ПЕРЕПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док.
1. що, через що. Поповзом переміщатися через кого-, що-небудь, на іншу сторону чогось.
Фелікс і Воля з дівчинкою переповзли Прорізну вулицю й готувалися пірнути в каналізаційний люк, коли знову почули собачий гавкіт (Ю. Яновський);
// розм. Перебиратися через що-небудь повільно, з труднощами.
З'явилися перші замети, через які автобус переповзав з величезним зусиллям (О. Донченко);
– Мале воно [хлоп'я] ще, мале, – жалісно прикладає жінка руку до щоки. – Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах).
2. по чому, за що і без дод. Плазуючи, переміщатися по якомусь просторі.
Козакову доводилось посуватися з своєю групою повільно, весь час маскуючись, місцями переповзаючи по-пластунському, бо з кряжу .. часто обзивалися ворожі кулемети (О. Гончар);
До своїх людей Захарові в цю мить уже не можна було переповзати по мосту, як це зробив він уночі (Іван Ле);
// Плазуючи, перебиратися з одного місця на інше.
Вони [розвідники] переповзли за кам'яний виступ, ближче до містка (В. Кучер);
Мухіддінов переповз на правий бік плоту і обережно взяв весло (С. Голованівський);
// Не маючи ніг, пересуватися по поверхні всім тулубом (про плазунів).
Я на прикорні присів, мов сонний, І дивився тупо і без сил. Аж змія переповзла нарешті... (А. Кримський);
// перен., ірон. Переходити в наступний клас з низькими оцінками.
Увесь клас і директор добре знали, як вчилася Параска, ледве на трійки витягувала, переповзала з класу в клас (І. Цюпа);
// перен. Пересуватися (про промінь, відблиск світил і т. ін.).
Небо на сході зовсім поблякло і тьмяний відблиск його поволі переповзав на захід (С. Голованівський);
Місячний промінь повз по долівці, дійшов до голови Малуші.., переповз ще трохи й зупинився на постолах (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)