переповзати

ПЕРЕПО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм.

Повзаючи, побувати в усіх або багатьох місцях.

Дитина переповзала всю хату.

ПЕРЕПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док.

1. що, через що. Поповзом переміщатися через кого-, що-небудь, на іншу сторону чогось.

Фелікс і Воля з дівчинкою переповзли Прорізну вулицю й готувалися пірнути в каналізаційний люк, коли знову почули собачий гавкіт (Ю. Яновський);

// розм. Перебиратися через що-небудь повільно, з труднощами.

З'явилися перші замети, через які автобус переповзав з величезним зусиллям (О. Донченко);

– Мале воно [хлоп'я] ще, мале, – жалісно прикладає жінка руку до щоки. – Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (М. Стельмах).

2. по чому, за що і без дод. Плазуючи, переміщатися по якомусь просторі.

Козакову доводилось посуватися з своєю групою повільно, весь час маскуючись, місцями переповзаючи по-пластунському, бо з кряжу .. часто обзивалися ворожі кулемети (О. Гончар);

До своїх людей Захарові в цю мить уже не можна було переповзати по мосту, як це зробив він уночі (Іван Ле);

// Плазуючи, перебиратися з одного місця на інше.

Вони [розвідники] переповзли за кам'яний виступ, ближче до містка (В. Кучер);

Мухіддінов переповз на правий бік плоту і обережно взяв весло (С. Голованівський);

// Не маючи ніг, пересуватися по поверхні всім тулубом (про плазунів).

Я на прикорні присів, мов сонний, І дивився тупо і без сил. Аж змія переповзла нарешті... (А. Кримський);

// перен., ірон. Переходити в наступний клас з низькими оцінками.

Увесь клас і директор добре знали, як вчилася Параска, ледве на трійки витягувала, переповзала з класу в клас (І. Цюпа);

// перен. Пересуватися (про промінь, відблиск світил і т. ін.).

Небо на сході зовсім поблякло і тьмяний відблиск його поволі переповзав на захід (С. Голованівський);

Місячний промінь повз по долівці, дійшов до голови Малуші.., переповз ще трохи й зупинився на постолах (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переповзати — перепо́взати дієслово доконаного виду розм. переповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переповзати — I переп`овзати-аю, -аєш, док., розм. Повзаючи, побувати в усіх чи багатьох місцях. II переповз`ати-аю, -аєш, недок., переповзти, -зу, -зеш, док. 1》 перех., через що. Поповзом переміщатися через кого-, що-небудь, на інший бік чогось. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переповзати — ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. Словник синонімів української мови
  4. переповзати — ПЕРЕПО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм. Повзаючи, побувати в усіх або багатьох місцях. ПЕРЕПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. перех., через що. Поповзом переміщатися через кого-, що-небудь, на іншу сторону чогось. Словник української мови в 11 томах