переповзати

ПЕРЕПО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм. Повзаючи, побувати в усіх або багатьох місцях.

ПЕРЕПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док.

1. перех., через що. Поповзом переміщатися через кого-, що-небудь, на іншу сторону чогось.

Фелікс і Воля з дівчинкою переповзли Прорізну вулицю й готувалися пірнути в каналізаційний люк, коли знову почули собачий гавкіт (Ю. Янов., II, 1954, 43);

// розм. Перебиратися через що-небудь повільно, з труднощами.

З’явилися перші замети, через які автобус переповзав з величезним зусиллям (Донч., VI, 1957, 539);

— Мале воно [хлоп’я] ще, мале, — жалісно прикладає жінка руку до щоки. — Так за день натомиться, навихається, що через перелаз не може переповзти (Стельмах, І, 1962, 454).

2. неперех. Плазуючи, переміщатися по якомусь просторі.

Козакову доводилось посуватися з своєю групою повільно, весь час маскуючись, місцями переповзаючи по-пластунському, бо з кряжу.. часто обзивалися ворожі кулемети (Гончар, III, 1959, 105);

До своїх людей Захарові в цю мить уже не можна було переповзати по мосту, як це зробив він уночі (Ле, Право.., 1957, 121);

// Плазуючи, перебиратися з одного місця на інше.

Курсанти зриваються з місця, біжать вперед, падають, переповзають на 3-4 кроки вбік від того місця, де впали, знову схоплюються на ноги, мчать до висоти (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 79);

Вони [розвідники] переповзли за кам’яний виступ, ближче до містка (Кучер, Чорноморці, 1956, 308);

Мухіддінов переповз на правий бік плоту і обережно взяв весло (Голов., Тополя.., 1965, 387);

// Не маючи ніг, пересуватися по поверхні всім тулубом (про плазунів).

Я на прикорні присів, мов сонний, І дивився тупо і без сил. Аж змія переповзла нарешті… (Крим., Вибр., 1965, 39);

// перен., ірон. Переходити в наступний клас з низькими оцінками.

Увесь клас і директор добре знали, як вчилася Параска, ледве на трійки витягувала, переповзала з класу в клас (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 23);

// перен. Пересуватися (про промінь, відблиск світил і т. ін.).

Небо на сході зовсім поблякло і тьмяний відблиск його поволі переповзав на захід (Голов., Тополя.., 1965, 220);

Місячний промінь повз по долівці, дійшов до голови Малуші.., переповз ще трохи й зупинився на постолах (Скл., Святослав, 1959, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переповзати — перепо́взати дієслово доконаного виду розм. переповза́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переповзати — I переп`овзати-аю, -аєш, док., розм. Повзаючи, побувати в усіх чи багатьох місцях. II переповз`ати-аю, -аєш, недок., переповзти, -зу, -зеш, док. 1》 перех., через що. Поповзом переміщатися через кого-, що-небудь, на інший бік чогось. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переповзати — ПЕРЕПО́ВЗАТИ, аю, аєш, док., розм. Повзаючи, побувати в усіх або багатьох місцях. Дитина переповзала всю хату. ПЕРЕПОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПОВЗТИ́, зу́, зе́ш, док. 1. що, через що. Словник української мови у 20 томах
  4. переповзати — ПЕРЕБИРА́ТИСЯ (через що-небудь, звичайно долаючи перешкоди), ПЕРЕДАВА́ТИСЯ заст., розм.; ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИСЯ (через водну перепону, важкопрохідне місце); ПЕРЕХО́ДИТИ (пішки); ПЕРЕБРО́ДИТИ (ПЕРЕБРО́ДЖУВАТИ), ПЕРЕБРІДА́ТИ (вбрід); ПЕРЕБІГА́ТИ (швидко, перев. Словник синонімів української мови