Словник української мови у 20 томах

переповнення

ПЕРЕПО́ВНЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. перепо́внити і перепо́внитися.

Простягала [Маруся] руки, купаючи їх в сонячних променях, зскакувала, ставала на коліна, мов молилася, в якімось захопленню [захопленні] неземнім, в якімось переповненню [переповненні] (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переповнення — перепо́внення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. переповнення — -я, с. Дія і стан за знач. переповнити і переповнитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переповнення — ПЕРЕПО́ВНЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перепо́внити і перепо́внитися. Простягала [Маруся] руки, купаючи їх в сонячних променях, зскакувала, ставала на коліна, мов молилася, в якімось захопленню неземнім, в якімось переповненню (Хотк., II, 1966, 143).  Словник української мови в 11 томах