переповнений

ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до перепо́внити.

Їхати трамваєм хлопці не схотіли, бо манили до себе зелені вулиці, переповнені людьми (О. Копиленко);

Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян);

Його голова .. була переповнена думками про вибори (Л. Мартович);

[Андрій:] Боже милий! Один ти бачиш моє серце, переповнене кривавих сліз! (М. Кропивницький);

Як в чарці, налитій до краю, Вже місця й для краплі нема – Душа, переповнена щастям, Частенько буває німа (Дніпрова Чайка);

* У порівн. Наче переповнений чимсь таємничим й священним, він все робив поважно (М. Коцюбинський).

2. у знач. прикм. Занадто повний.

Пройшов ще один переповнений автобус (Д. Ткач);

// перепо́внено, безос. пред.

* Образно. На Захід ідуть легіони. І що нам кохання і смерть? Повітрям тугим і червоним серця переповнено вщерть (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. переповнений — перепо́внений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. переповнений — див. повний  Словник синонімів Вусика
3. переповнений — [пеиреипоўнеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. переповнений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до переповнити. 2》 у знач. прикм.Занадто повний. || переповнено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. переповнений — ПО́ВНИЙ (ПО́ВЕН) (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ підсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙ підсил. розм., НАБИ́ТИЙ (БИТКО́М НАБИ́ТИЙ) підсил. розм. Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна!...  Словник синонімів української мови
6. переповнений — ПЕРЕПО́ВНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепо́внити. Їхати трамваєм хлопці не схотіли, бо манили до себе зелені вулиці, переповнені людьми (Коп.  Словник української мови в 11 томах