переповитий

ПЕРЕПОВИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до перепови́ти.

* Образно. Коли переповите тросами колоддя заякорило .. об зораний укіс берега.., вона махнула вниз рукою (Іван Ле);

// у знач. прикм. Якого переповили.

Переповите маля.

Значення в інших словниках

1. переповитий — перепови́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. переповитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переповити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переповитий — ПЕРЕПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепови́ти. *Образно. Коли переповите тросами колоддя заякорило.. об зораний укіс берега.., вона махнула вниз рукою (Ле, Право.., 1957, 297).  Словник української мови в 11 томах