Орфографічний словник української мови

переповитий

перепови́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. переповитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до переповити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. переповитий — ПЕРЕПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перепови́ти. * Образно. Коли переповите тросами колоддя заякорило .. об зораний укіс берега.., вона махнула вниз рукою (Іван Ле); // у знач. прикм. Якого переповили. Переповите маля.  Словник української мови у 20 томах
  3. переповитий — ПЕРЕПОВИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепови́ти. *Образно. Коли переповите тросами колоддя заякорило.. об зораний укіс берега.., вона махнула вниз рукою (Ле, Право.., 1957, 297).  Словник української мови в 11 томах