переповня

ПЕРЕ́ПОВНЯ, і, ж., рідко.

1. Надлишок чого-небудь.

У погрібу переповня – осінь врожайна.

2. перен. Цілковите наповнення почуттями, переживаннями, думками тощо.

З переповні серця промовляють уста його (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. переповня — переповня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. переповня — -і, ж. Надмір, надлишок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переповня — Пере́повня, -ні ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.  Словник української мови Грінченка