Словник української мови у 20 томах

переповняти

ПЕРЕПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., що.

1. Наповнювати, заповнювати ким-, чим-небудь понад міру або в дуже великій кількості.

Шкільна молодь .. переповнює гальорки академічної опери і драми (В. Еллан-Блакитний);

Весело щебетали пташки, вони, здавалось, переповнили всі кущі (А. Трипільський);

// безос.

Сподівались, що вітром нажене дощу, а його так і не нагнало, тільки завіями сухої куряви переповнило степ (О. Гончар).

2. перен. Заповнювати цілком (про почуття, переживання, думки і т. ін.).

Щастя переповняє так мене всього, що витискає з мене навіть слова (М. Коцюбинський);

– На добраніч, Одарко Гаврилівно, – повторив Ладимко. Його переповнювали думки. Хотілося швидше вилити їх на папір (М. Руденко);

Почуття переповнювали черству душу Докії Захарівни (Л. Дмитерко);

Буйна радість переповнила серце (А. Головко);

Зрештою, він і сам уже не міг витримати тієї гостро-щемливої нудьги й пекучого бажання висловитися, що переповнювали його по вінця (І. Багряний).

◇ (1) Перепо́внювати / перепо́внити ча́шу терпі́ння кого, чию – позбавляти когось сил, можливостей терпіти, зносити що-небудь.

Посипалися з моєї пазухи [яйця] на Глафірину голову... Це були останні краплі, що переповнили чашу її терпіння (І. Микитенко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. переповняти — переповня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. переповняти — Переливати через край, наповнювати; (душу) заповнювати.  Словник синонімів Караванського
  3. переповняти — -яю, -яєш і переповнювати, -юю, -юєш, недок., переповнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Наповнювати, заповнювати ким-, чим-небудь понад міру або в дуже великій кількості. || безос. 2》 перен. Заповнювати цілком (про почуття, переживання, думки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переповняти — НАПО́ВНИТИ (про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., НАВОДНИ́ТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАБИ́ТИ підсил. розм., ЗАГАТИ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  5. переповняти — ПЕРЕПОВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПЕРЕПО́ВНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПО́ВНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Наповнювати, заповнювати ким-, чим-небудь понад міру або в дуже великій кількості. Шкільна молодь..  Словник української мови в 11 томах