переповнятися
ПЕРЕПОВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і ПЕРЕПО́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПЕРЕПО́ВНИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Наповнюватися, заповнюватися ким-, чим-небудь понад міру або в дуже великій кількості.
Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому (О. Довженко);
Йому вже не треба було ходити на лісосіки: лісоруби самі приходили в кіно. Приміщення день у день переповнювалося людьми (М. Томчаній);
Псьол, переповнившись, заливає городи, розмиває хати (О. Гончар).
2. перен. Заповнюватися почуттями, переживаннями, думками і т. ін. цілком, повністю.
Маруся переповнялася почуттям безграничної радості (Г. Хоткевич);
Дивився він їй услід, а серце переповнювалося гіркотою і тяжкою обидою (М. Руденко);
Якось так весь організм пересякся ароматами моря, квіток, так переповнився красою, що забуваєш, що ти людина (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)