переполовинений
ПЕРЕПОЛОВИ́НЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до переполови́нити.
Оскільки в Івана залишалася незабинтованою ліва половина обличчя, а в Максима – права, то поруч вони виглядали ніби одне обличчя, тільки переполовинене, розділене навпіл (Ю. Смолич);
// у знач. прикм. Який переполовинили.
– От і мене ждуть не діждуться. – Хто там жде тебе, переполовиненого? – чується голос унизу (Панас Мирний);
// переполови́нено, безос. пред.
Чверточку переполовинено. Цокнулися [брати] пластмасовими чарками (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)