переполовинений
ПЕРЕПОЛОВИ́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до переполови́нити.
Оскільки в Івана залишалася незабинтованою ліва половина обличчя, а в Максима — права, то поруч вони виглядали ніби одне обличчя, тільки переполовинене, розділене навпіл (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 230);
*Образно. — От і мене ждуть не діждуться. — Хто там жде тебе, переполовиненого? — чується голос унизу (Мирний, III, 1954, 303);
// переполови́нено, безос. присудк. сл.
Чверточку переполовинено. Цокнулися [брати] пластмасовими чарками (Дмит., Обпалені.., 1962, 203).
Словник української мови (СУМ-11)