переполошений
ПЕРЕПОЛО́ШЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до переполоши́ти.
Переполошена тривожною телеграмою родина;
// у знач. прикм. Який переполошився.
– Чого ж ти сам себе боїшся? – поспитала [Варка] його, вся переполошена (Марко Вовчок);
Ніколи ще .. на березі не було стільки людей, як сьогодні .. Тільки переполошені дачники тікали на вокзал (П. Панч);
* У порівн. Ворог біжить переполошеною отарою перед очима (Іван Ле);
// Який виражає переполох.
З переполошеним видом, блідий і ніби прикований до кам'яного тротуару, стояв [Стоколоса] на розі вулиці (І. Франко);
Церковна ограда була недалеко від нашого подвір'я навскіс через дорогу, і дзвін влетів до стайні, як переполошений кінь (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)