перепійний
ПЕРЕПІ́ЙНИЙ, а, е, розм.
Прикм. до перепі́й.
Громадяни православні засміялись, а піп витріщився на них круглими п'януватими очима, під якими циганськими сережками повигинались перепійні синці, несхвальне похитав головою і возгласив: – Істинно, чую не смиреніє слізне, а єретичний сміх у храмі божому, вяще же нічто же! (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)