переражаючий
ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, діал.
Несамовитий (про крик, голос і т. ін.).
Ще мала я той страшний переражаючий окрик надто виразно в ухах (О. Кобилянська);
// Жахливий.
Винявши [вийнявши] з-за пояса виострений [вигострений] ніж, з цілої сили пхнув [Довбущук] Петрієві в грудь .. А Петрій під час тої переражаючої сцени був спокійний (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)