переражаючий

ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, діал. Несамовитий (про крик, голос і т. ін.).

Ще мала я той страшний переражаючий окрик надто виразно в ухах (Коб., ІІ, 1956, 301);

// Жахливий.

Винявши [вийнявши] з-за пояса виострений [вигострений] ніж, з цілої сили пхнув [Довбущук] Петрієві в грудь.. А Петрій під час тої переражаючої сцени був спокійний (Фр , VIII, 1952, 117).

Значення в інших словниках

1. переражаючий — Жахливий, дикий, проразливий [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. переражаючий — -а, -е, діал. Несамовитий (про крик, голос і т. ін.). || Жахливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переражаючий — ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ, а, е, діал. Несамовитий (про крик, голос і т. ін.). Ще мала я той страшний переражаючий окрик надто виразно в ухах (О. Кобилянська); // Жахливий.  Словник української мови у 20 томах