перервність
ПЕРЕ́РВНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. пере́рвний.
Невиправдана перервність синтаксично-змістових зв'язків найчастіше трапляється у реченнях із великою кількістю однорідних членів (з наук. літ.);
Протягом наступних років розвиток законодавства здійснюватиметься максимально й інтенсивно, хоча можливі неодноразові перервності у законотворчій діяльності Верховної Ради (із журн.);
Перервність у розвитку традицій.
Словник української мови (СУМ-20)