переривистий
ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, а, е.
Те саме, що перери́вчастий.
– Вибіжу наверх.., – шепотів сам собі переривистим голосом і ще наддавав, ще ширше скакав (Г. Хоткевич);
Звук був хрипкий, переривистий (Ю. Шовкопляс);
[Кривда] поцілував Юлю в щоку, й вона відчула, як на її лиці ледь-ледь прошелестіло переривисте зітхання (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)