перериватися
ПЕРЕРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док.
1. Розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися.
[Люцілла:] Я згубила рибку! .. Шнурочок певне перервався... (Леся Українка);
Закурює. А воно ще як навмисне і папір: крутив-крутив – перервалась цигарка (А. Головко);
* Образно. Наталка ледве не переривається, так старається. І пісню підтягає тоненьким голоском (П. Панч);
* У порівн. Ось щось злегка луснуло – наче перервалася нитка (Панас Мирний);
// Кінчатися, щоб через певний проміжок починатися знову (про масив, лінію, ряд предметів, розташованих один за одним, і т. ін.).
Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки, .. перериваючись де-не-де, як порване коралове намисто (Марко Вовчок);
Шар вершини скидової гори (наприклад, вапняк) раптом переривається і продовження його знаходиться на дні провалля (з навч. літ.).
2. Припинятися або порушуватися, звичайно тимчасово (про дію, течію, розвиток чого-небудь).
Заробок не переривався, але, противно, навіть подвоївся (І. Франко);
Цей дивний сон переривався, і пробудження кожного разу було аж надто прикрим (О. Полторацький);
Максим спіткнувся, закляв, та з тим і думка його перервалася (Н. Кобринська);
Знову на кілька днів перервалося сполучення з більшою частиною села, що лежала по той бік річки (Л. Смілянський);
Дихання мені перервалося; Розмова перервалася;
// Раптово, одразу замовкати на короткий проміжок часу або, рідше, назовсім (про голос, звуки, шум і т. ін.).
І вчувається мені, що шелестить весняна вода на порогах в Росі, а вряди-годи шелест переривається (І. Нечуй-Левицький);
Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану, перериваючись і глухнучи, коли там раптом зачиняли двері (Ю. Яновський);
– Слухайте, паничу! Коли я йшла до вас, я... хотіла вам... – голос у неї [Килини] переривався часто, ніби їй важко було говорити... – ось що сказати (В. Винниченко);
В горлі йому заклекотав смішок, та враз і перервався (Я. Гримайло);
* У порівн. Довго безмовна була вона, очі рясними сльозами Сповнились їй, і голос немов перервався дзвонистий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
3. перен., розм. Робити, виконувати що-небудь, стараючись з усієї сили; надриватися.
Василь переривався на роботі, але .. панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич);
Галька переривалась, свій город полола. Паськам в'язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко);
// Кричати з усієї сили.
Марно старшина та голова земкому переривались, закликаючи людей до порядку (Ю. Смолич).
4. тільки недок. Пас. до перерива́ти¹.
Промова переривалася оплесками.
◇ (1) На́дво́є (напопола́м, наче́тверо і т. ін.) перерива́тися / перерва́тися – виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля.
Напополам перервусь, а таки доб'юся свого (А. Головко);
(2) Перерива́тися наче́тверо – те саме, що Перерива́тися / перерва́тися на́дво́є (напопола́м) (див. перерива́тися¹).
Хрестьянин християнин, хвалить Бога, не пекельного роду, не приділено йому Господом, щоб він надвоє чи начетверо переривався (Марко Вовчок);
(3) Перерива́тися / перерва́тися на́дво́є (напопола́м) – виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля.
Напополам перервусь, а таки доб'юся свого (А. Головко);
(4) [Роби́ти] хоч перерви́сь – багато, тяжко робити, працювати.
Нічого, виб'ємось у люди – легше стане. А поки зі злиднів виліземо – роби хоч перервись (А. Головко);
Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка див. ни́тка;
Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́точка див. ни́точка;
Хоч (на́дво́є) розірви́ся (перерви́ся) див. розрива́тися¹;
(5) Як не перерве́ться:
а) дуже сильно, активно.
Жайворонки як не перервуться щебечуть (Панас Мирний);
б) дуже швидко.
Фашист тікає як не перерветься (Ю. Яновський).
ПЕРЕРИВА́ТИСЯ², а́ється, недок.
Пас. до перерива́ти².
Словник української мови (СУМ-20)