перериватися

ПЕРЕРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док.

1. Розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися.

[Люцілла:] Я згубила рибку! .. Шнурочок певне перервався... (Леся Українка);

Закурює. А воно ще як навмисне і папір: крутив-крутив – перервалась цигарка (А. Головко);

* Образно. Наталка ледве не переривається, так старається. І пісню підтягає тоненьким голоском (П. Панч);

* У порівн. Ось щось злегка луснуло – наче перервалася нитка (Панас Мирний);

// Кінчатися, щоб через певний проміжок починатися знову (про масив, лінію, ряд предметів, розташованих один за одним, і т. ін.).

Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки, .. перериваючись де-не-де, як порване коралове намисто (Марко Вовчок);

Шар вершини скидової гори (наприклад, вапняк) раптом переривається і продовження його знаходиться на дні провалля (з навч. літ.).

2. Припинятися або порушуватися, звичайно тимчасово (про дію, течію, розвиток чого-небудь).

Заробок не переривався, але, противно, навіть подвоївся (І. Франко);

Цей дивний сон переривався, і пробудження кожного разу було аж надто прикрим (О. Полторацький);

Максим спіткнувся, закляв, та з тим і думка його перервалася (Н. Кобринська);

Знову на кілька днів перервалося сполучення з більшою частиною села, що лежала по той бік річки (Л. Смілянський);

Дихання мені перервалося; Розмова перервалася;

// Раптово, одразу замовкати на короткий проміжок часу або, рідше, назовсім (про голос, звуки, шум і т. ін.).

І вчувається мені, що шелестить весняна вода на порогах в Росі, а вряди-годи шелест переривається (І. Нечуй-Левицький);

Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану, перериваючись і глухнучи, коли там раптом зачиняли двері (Ю. Яновський);

– Слухайте, паничу! Коли я йшла до вас, я... хотіла вам... – голос у неї [Килини] переривався часто, ніби їй важко було говорити... – ось що сказати (В. Винниченко);

В горлі йому заклекотав смішок, та враз і перервався (Я. Гримайло);

* У порівн. Довго безмовна була вона, очі рясними сльозами Сповнились їй, і голос немов перервався дзвонистий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

3. перен., розм. Робити, виконувати що-небудь, стараючись з усієї сили; надриватися.

Василь переривався на роботі, але .. панщина виїдала усі соки (Г. Хоткевич);

Галька переривалась, свій город полола. Паськам в'язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (К. Гордієнко);

// Кричати з усієї сили.

Марно старшина та голова земкому переривались, закликаючи людей до порядку (Ю. Смолич).

4. тільки недок. Пас. до перерива́ти¹.

Промова переривалася оплесками.

◇ (1) На́дво́є (напопола́м, наче́тверо і т. ін.) перерива́тися / перерва́тися – виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля.

Напополам перервусь, а таки доб'юся свого (А. Головко);

(2) Перерива́тися наче́тверо – те саме, що Перерива́тися / перерва́тися на́дво́є (напопола́м) (див. перерива́тися¹).

Хрестьянин християнин, хвалить Бога, не пекельного роду, не приділено йому Господом, щоб він надвоє чи начетверо переривався (Марко Вовчок);

(3) Перерива́тися / перерва́тися на́дво́є (напопола́м) – виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля.

Напополам перервусь, а таки доб'юся свого (А. Головко);

(4) [Роби́ти] хоч перерви́сь – багато, тяжко робити, працювати.

Нічого, виб'ємось у люди – легше стане. А поки зі злиднів виліземо – роби хоч перервись (А. Головко);

Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́тка див. ни́тка;

Увірва́лася (перерва́лася, обірва́лася) ни́точка див. ни́точка;

Хоч (на́дво́є) розірви́ся (перерви́ся) див. розрива́тися¹;

(5) Як не перерве́ться:

а) дуже сильно, активно.

Жайворонки як не перервуться щебечуть (Панас Мирний);

б) дуже швидко.

Фашист тікає як не перерветься (Ю. Яновський).

ПЕРЕРИВА́ТИСЯ², а́ється, недок.

Пас. до перерива́ти².