перериватися

ПЕРЕРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док.

1. Розділятися навпіл, на частини під дією ривка, сили; розриватися.

[Люцілла:] Я згубила рибку!.. Шнурочок певне перервався… (Л. Укр., III, 1952, 307);

Закурює. А воно ще як навмисне і папір: крутив-крутив — перервалась цигарка (Головко, І, 1957, 337);

*Образно. Наталка ледве не переривається, так старається. І пісню підтягає тоненьким голоском (Панч, В дорозі, 1959, 289);

*У порівн. Ось щось злегка луснуло — наче перервалася нитка (Мирний, IV, 1955, 308);

// Кінчатися, щоб через певний проміжок починатися знову (про масив, лінію, ряд предметів, розташованих один за одним, і т. ін.).

Мак поспіль вкрив городи коло кожнісінької хатки,.. перериваючись де-не-де, як порване коралове намисто (Вовчок, І, 1955, 323);

Шар вершини скидової гори (наприклад, вапняк) раптом переривається і продовження його знаходиться на дні провалля (Фіз. геогр., 5, 1956, 104).

◊ На́дво́є (напопола́м, наче́тверо і т. ін.) перерива́тися (перерва́тися) — виконувати надмірну роботу або виявляти надмірні зусилля.

Напополам перервусь, а таки доб’юся свого (Головко, II, 1957, 474);

Перерва́лася ни́тка див. ни́тка;

[Працю́є, співа́є, танцю́є і т. ін.], як не перерве́ться — виявляє велику активність у праці, співах, танцях і т. ін.; дуже активний хто-небудь.

Жайворонки, як не перервуться, щебечуть (Мирний, IV, 1955, 308);

Діставши облизня, фашист тікає, як не перерветься (Ю. Янов., І, 1954, 48);

[Роби́ти] хоч перерви́сь — багато, тяжко робити, працювати.

Нічого, виб’ємось у люди — легше стане. А поки зі злиднів виліземо — роби хоч перервись (Головко, II, 1957, 401).

2. Припинятися або порушуватися, звичайно тимчасово (про дію, течію, розвиток чого-небудь).

Заробок не переривався, але, противно, навіть подвоївся (Фр., III, 1950, 66);

Цей дивний сон переривався, і пробудження кожного разу було аж надто прикрим (Полт., Повість.., 1960, 385);

Максим спіткнувся, закляв, та з тим і думка його перервалася (Кобр., Вибр., 1954, 131);

Знову на кілька днів перервалося сполучення з більшою частиною села, що лежала по той бік річки (Сміл., Сад, 1952, 254);

Дихання мені перервалося; Розмова перервалася;

// Раптово, одразу замовкати на короткий проміжок часу або, рідше, назовсім (про голос, звуки, шум і т. ін.).

І вчувається мені, що шелестить весняна вода на порогах в Росі, а вряди-годи шелест переривається (Н.-Лев., III, 1956, 316);

Крізь одчинені вікна долітала музика ресторану, перериваючись і глухнучи, коли там раптом зачиняли двері (Ю. Янов., II, 1958, 38);

Голос перервався у нього, і жаль скривив губи (Коцюб., II, 1955, 378);

В горлі йому заклекотав смішок, та враз і перервався (Грим., Незакінч. роман, 1962, 304);

*У порівн. Довго безмовна була вона, очі рясними сльозами Сповнились їй, і голос немов перервався дзвонистий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 90).

3. перен., розм. Робити, виконувати що-небудь, стараючись з усієї сили; надриватися.

Василь переривався на роботі, але.. панщина виїдала усі соки (Хотк., І, 1966, 102);

Галька переривалась, свій город полола. Паськам в’язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (Горд., Заробітчани, 1949, 18);

// Кричати з усієї сили.

Марно старшина та голова земкому переривались, закликаючи людей до порядку (Смолич, Мир.., 1958, 186).

4. тільки недок. Пас. до перерива́ти¹.

Промова переривалася оплесками.

ПЕРЕРИВА́ТИСЯ², а́ється, недок. Пас. до перерива́ти².