переритий
ПЕРЕРИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до перери́ти.
Вся вулиця перерита свіжими вирвами, на дні яких ще сивіє встояний дим (О. Гончар);
// перери́то, безос. пред.
Тут на кожній версті .. Що землі перерито, Що лісів полягло (А. Малишко);
Як часом навідається [Варка] до своєї хати .. та побачить, що в шафах усе перерито й у скрині перем'ято, то вже й догадується, що дочки були вдома (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)