перерубаний
ПЕРЕРУ́БАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до переруба́ти.
Поруч сидить Марко Теліжка з головою, похиленою на перерубане польським уланом коромисло (В. Речмедін).
2. у знач. прикм. Зіпсований, знівечений, поранений і т. ін. різальною холодною зброєю.
На узбіччях дороги покинуті гармати, зарядні ящики з перерубаними посторонками, розбиті артилерією бронемашини... (О. Гончар);
Найстаріший, сивий, рубаний-перерубаний козак, увесь у шрамах (О. Ільченко).
Словник української мови (СУМ-20)