переріз
ПЕРЕРІ́З¹, а, ч.
Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки.
– Там цілі перерізи гороху... (Д. Мордовець);
Воду в перерізи подають ручним насосом (з наук. літ.);
* У порівн. Тато .. тільки спить, їсть і гуляє. Зате приїде такий грубий, що вчотирьох не обнімете, як переріз (М. Коцюбинський).
ПЕРЕРІ́З², у, ч.
1. Дія за знач. переріза́ти.
Зробити переріз деталі.
2. Місце перетину, розрізу чого-небудь.
Орнамент складався з широких, округлих в перерізі валиків (з наук. літ.).
3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане.
Переріз правильно виготовленого бумеранга нагадує переріз крила літака (з наук.-попул. літ.);
Поперечний переріз;
// Плоска геометрична фігура, утворена в місці перетину якогось тіла площиною.
Перерізом називається фігура, яку дістанемо при пересіченні деталі січною площиною (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)