переріз

ПЕРЕРІ́З¹, а, ч.

Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки.

– Там цілі перерізи гороху... (Д. Мордовець);

Воду в перерізи подають ручним насосом (з наук. літ.);

* У порівн. Тато .. тільки спить, їсть і гуляє. Зате приїде такий грубий, що вчотирьох не обнімете, як переріз (М. Коцюбинський).

ПЕРЕРІ́З², у, ч.

1. Дія за знач. переріза́ти.

Зробити переріз деталі.

2. Місце перетину, розрізу чого-небудь.

Орнамент складався з широких, округлих в перерізі валиків (з наук. літ.).

3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане.

Переріз правильно виготовленого бумеранга нагадує переріз крила літака (з наук.-попул. літ.);

Поперечний переріз;

// Плоска геометрична фігура, утворена в місці перетину якогось тіла площиною.

Перерізом називається фігура, яку дістанемо при пересіченні деталі січною площиною (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переріз — перері́з 1 іменник чоловічого роду діжка перері́з 2 іменник чоловічого роду перерізання Орфографічний словник української мови
  2. переріз — див. ПЕРЕКРІЙ. Словник синонімів Караванського
  3. переріз — I -а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки. II -у, ч. 1》 Дія за знач. перерізати. 2》 Місце перетину, розрізу чого-небудь. 3》 Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане. Поперечний переріз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переріз — Перері́з, -рі́зу; -рі́зи, -зів (перері́зування) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. переріз — ПЕРЕ́ТИН (поверхня, площина, по якій щось розрізане), ПЕРЕ́РІ́З, РО́ЗТИН, РО́ЗРІЗ. Добрива надходять у бачки культиватора самопливом через шланг дуже малого перетину (з журналу)... Словник синонімів української мови
  6. переріз — ПЕРЕРІ́З¹, а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки. — Там цілі перерізи гороху… (Морд., І, 1958, 144); Воду в перерізи подають ручним насосом (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94); *У порівн. Тато.. тільки спить, їсть і гуляє. Словник української мови в 11 томах
  7. переріз — Пере́різ, -зу м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила. Словник української мови Грінченка