переріз
ПЕРЕРІ́З¹, а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки.
— Там цілі перерізи гороху… (Морд., І, 1958, 144);
Воду в перерізи подають ручним насосом (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 94);
*У порівн. Тато.. тільки спить, їсть і гуляє. Зате приїде такий грубий, що вчотирьох не обнімете, як переріз (Коцюб., III, 1956, 310).
ПЕРЕРІ́З², у, ч.
1. Дія за знач. переріза́ти.
2. Місце перетину, розрізу чого-небудь.
Орнамент складався з широких, округлих в перерізі валиків (Археол., IX, 1954, 137).
3. Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане.
Переріз правильно виготовленого бумеранга нагадує переріз крила літака (Наука.., 4, 1966, 55);
Поперечний переріз;
// Плоска геометрична фігура, утворена в місці перетину якогось тіла площиною.
Перерізом називається фігура, яку дістанемо при пересіченні деталі січною площиною (Слюс. справа, 1957, 81).
∆ Золоти́й перері́з — те саме, що Золоти́й пере́тин ( див. пере́тин).
Значення в інших словниках
- переріз — перері́з 1 іменник чоловічого роду діжка перері́з 2 іменник чоловічого роду перерізання Орфографічний словник української мови
- переріз — див. ПЕРЕКРІЙ. Словник синонімів Караванського
- переріз — I -а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки. II -у, ч. 1》 Дія за знач. перерізати. 2》 Місце перетину, розрізу чого-небудь. 3》 Поверхня, площина, по якій що-небудь перетнуте, розрізане. Поперечний переріз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переріз — Перері́з, -рі́зу; -рі́зи, -зів (перері́зування) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- переріз — ПЕРЕРІ́З¹, а, ч. Кадіб, виготовлений із перетнутої на дві частини бочки. – Там цілі перерізи гороху... (Д. Мордовець); Воду в перерізи подають ручним насосом (з наук. літ.); * У порівн. Тато .. тільки спить, їсть і гуляє. Словник української мови у 20 томах
- переріз — ПЕРЕ́ТИН (поверхня, площина, по якій щось розрізане), ПЕРЕ́РІ́З, РО́ЗТИН, РО́ЗРІЗ. Добрива надходять у бачки культиватора самопливом через шланг дуже малого перетину (з журналу)... Словник синонімів української мови
- переріз — Пере́різ, -зу м. Срѣзъ, половина перерѣзанной поперегъ бочки. Уже повен переріз води наносила. Словник української мови Грінченка