перерізаний

ПЕРЕРІ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перері́зати.

Перед моїм вікном нема ні чужих кам’яниць, ні вулиці, ні людей, а тільки город (перерізаний залізницею) і море (Л. Укр., V, 1956, 386);

Було видно зелені, круті, перерізані ярами схили гори (Скл., Святослав, 1959, 326);

Ошелешений несподіваним ударом, противник кинувся до апаратів, але зв’язок уже був перерізаний (Гончар, III, 1959, 111);

// перері́зано, безос. присудк. сл.

[Василь:] А в нас чутка пройшла, що тебе перерізано на чавунці (Кроп., IV, 1959, 317);

Стрічку перерізано — і відвідувачі заповнюють кімнати музею (Рад. Укр., 25.IV 1961, 4).