перерізувати
ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПЕРЕРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що.
1. Ріжучи, розділяти навпіл, на частини.
Абрум, який на свому [своєму] довгому віку спокійно перерізував горло тисячам курей та гусок, збілів увесь і закричав (М. Коцюбинський);
Слуги кинулися до воза, палашами перерізували міцні мотузи, стягали товсті попони і знімали баклаги й барила (О. Довженко);
– Може, то така сатана [машина], що й тебе натроє переріже? (Панас Мирний);
Зійдемося за стіл, сядемо тісно в крузі, хліб переріжем навпіл, щиро згадаєм друзів (М. Рудь);
* Образно. Грім перерізав Сивую хмару (Дніпрова Чайка).
2. перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого-небудь, у поперечному напрямку.
В степу, перерізуючи поземкові протяги вітрів, неслися пари автомашин (Іван Ле);
Катер мало не стрибав з хвилі на хвилю, гострим носом перерізаючи пінні буруни (В. Собко);
Човник перерізав течію й опинився посеред річки (Л. Яновська);
// Проходити, пролягати через що-небудь, розділяючи на частини; перетинати поверхню чогось у якомусь напрямі.
Перейшов [Демид] по кладці невеличку річечку – струмочок, що перерізував сад, – повернув ліворуч (Б. Грінченко);
Глибоку вулицю перерізували високі замети (С. Скляренко);
Лівобережну лісостепову частину України приблизно з півночі на південь перерізають великі притоки Дніпра – Ворскла, Псьол і Сула (з наук. літ.);
Велика вулиця.., перерізавши місто, виходила в поле (з мемуарної літ.);
Хащів тоді вже не буде. Їх переріже залізниця (О. Донченко);
// Перетинати обличчя, шию і т. ін. (про зморшки, рубці, шрами).
Скільки нових зморщок лягло біля очей, а скільки глибоких болісних перерізали її високе чоло? (Ю. Збанацький);
Шрами перерізали шию.
3. перен. Ставати на перешкоді кому-, чому-небудь, перегородивши дорогу, шлях і т. ін.
[Грицько:] Тільки що з двору вийшов, мав простувати до крамниці, як перерізують мені дорогу Тхориха з сином (Панас Мирний);
Козаки побігли манівцями, глибоким снігом перерізували відступ утікачам (Іван Ле);
Раптом передні спинились. З-за вугла [рогу] виплив другий потік і перерізав дорогу (М. Коцюбинський);
[Валент:] Досі скрізь цвілим і сірим муром ставала на дорозі обережність. Я не проламувався через мур, .. але тепер знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже... (Леся Українка).
4. Оволодівати частиною дороги, шляху, позбавляючи супротивника можливості вільно просуватися далі.
Оговтавсь ворог від невдач І вже перерізав дорогу (М. Шеремет);
Ад'ютант .. ввічливо доповідав, що наші просуваються, що лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі (Григорій Тютюнник);
// Припиняти або порушувати зв'язок, сполучення.
В глибинах ще ходили ворожі підводні човни. Торпедоносці вели з ними бій. Вони перерізали всі морські комунікації (В. Кучер).
5. тільки док. Убити, ріжучи всіх або багатьох.
А ми й зостріли [зустріли] їх і всіх – Княжат, панят і молодих – Всіх перерізали (Т. Шевченко).
6. Різати, нарізати (землю, наділ) заново, по-іншому.
– Землеміри, чи що? .. – Атож .. Оце їдемо у ваші краї землю перерізати ... – Дядько затаїв дух.. – Виходить, переділятимете, так? – ледве тремтливим голосом спитав він (Олесь Досвітній).
◇ (1) Перері́зати хліб, етн. – дати згоду на одруження.
– Наталка не гуляє. Вже хліб перерізали – ще на тому тижні (Сл. В. Ужченка).
Словник української мови (СУМ-20)