перерізувати

ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПЕРЕРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що.

1. Ріжучи, розділяти навпіл, на частини.

Абрум, який на свому [своєму] довгому віку спокійно перерізував горло тисячам курей та гусок, збілів увесь і закричав (М. Коцюбинський);

Слуги кинулися до воза, палашами перерізували міцні мотузи, стягали товсті попони і знімали баклаги й барила (О. Довженко);

– Може, то така сатана [машина], що й тебе натроє переріже? (Панас Мирний);

Зійдемося за стіл, сядемо тісно в крузі, хліб переріжем навпіл, щиро згадаєм друзів (М. Рудь);

* Образно. Грім перерізав Сивую хмару (Дніпрова Чайка).

2. перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого-небудь, у поперечному напрямку.

В степу, перерізуючи поземкові протяги вітрів, неслися пари автомашин (Іван Ле);

Катер мало не стрибав з хвилі на хвилю, гострим носом перерізаючи пінні буруни (В. Собко);

Човник перерізав течію й опинився посеред річки (Л. Яновська);

// Проходити, пролягати через що-небудь, розділяючи на частини; перетинати поверхню чогось у якомусь напрямі.

Перейшов [Демид] по кладці невеличку річечку – струмочок, що перерізував сад, – повернув ліворуч (Б. Грінченко);

Глибоку вулицю перерізували високі замети (С. Скляренко);

Лівобережну лісостепову частину України приблизно з півночі на південь перерізають великі притоки Дніпра – Ворскла, Псьол і Сула (з наук. літ.);

Велика вулиця.., перерізавши місто, виходила в поле (з мемуарної літ.);

Хащів тоді вже не буде. Їх переріже залізниця (О. Донченко);

// Перетинати обличчя, шию і т. ін. (про зморшки, рубці, шрами).

Скільки нових зморщок лягло біля очей, а скільки глибоких болісних перерізали її високе чоло? (Ю. Збанацький);

Шрами перерізали шию.

3. перен. Ставати на перешкоді кому-, чому-небудь, перегородивши дорогу, шлях і т. ін.

[Грицько:] Тільки що з двору вийшов, мав простувати до крамниці, як перерізують мені дорогу Тхориха з сином (Панас Мирний);

Козаки побігли манівцями, глибоким снігом перерізували відступ утікачам (Іван Ле);

Раптом передні спинились. З-за вугла [рогу] виплив другий потік і перерізав дорогу (М. Коцюбинський);

[Валент:] Досі скрізь цвілим і сірим муром ставала на дорозі обережність. Я не проламувався через мур, .. але тепер знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже... (Леся Українка).

4. Оволодівати частиною дороги, шляху, позбавляючи супротивника можливості вільно просуватися далі.

Оговтавсь ворог від невдач І вже перерізав дорогу (М. Шеремет);

Ад'ютант .. ввічливо доповідав, що наші просуваються, що лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі (Григорій Тютюнник);

// Припиняти або порушувати зв'язок, сполучення.

В глибинах ще ходили ворожі підводні човни. Торпедоносці вели з ними бій. Вони перерізали всі морські комунікації (В. Кучер).

5. тільки док. Убити, ріжучи всіх або багатьох.

А ми й зостріли [зустріли] їх і всіх – Княжат, панят і молодих – Всіх перерізали (Т. Шевченко).

6. Різати, нарізати (землю, наділ) заново, по-іншому.

– Землеміри, чи що? .. – Атож .. Оце їдемо у ваші краї землю перерізати ... – Дядько затаїв дух.. – Виходить, переділятимете, так? – ледве тремтливим голосом спитав він (Олесь Досвітній).

◇ (1) Перері́зати хліб, етн. – дати згоду на одруження.

– Наталка не гуляє. Вже хліб перерізали – ще на тому тижні (Сл. В. Ужченка).