перерізувати
ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПЕРЕРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех.
1. Ріжучи, розділяти навпіл, на частини.
Абрум, який на свому [своєму] довгому віку спокійно перерізував горло тисячам курей та гусок, збілів увесь і закричав (Коцюб., II, 1955, 175);
Слуги кинулися до воза, палашами перерізували міцні мотузи, стягали товсті попони і знімали баклаги й барила (Довж., І, 1958, 257);
— Може, то така сатана [машина], що й тебе натроє переріже? (Мирний, IV, 1955, 245);
Зійдемося за стіл, сядемо тісно в крузі, хліб переріжем навпіл, щиро згадаєм друзів (Рудь, Дон. зорі, 1958, 60);
*Образно. Грім перерізав Сивую хмару (Дн. Чайка, Тв., 1960, 350).
2. перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого-небудь, у поперечному напрямку.
В степу, перерізуючи поземкові протяги вітрів, неслися пари автомашин (Ле, Право.., 1957, 248);
Катер мало не стрибав з хвилі на хвилю, гострим носом перерізаючи пінні буруни (Собко, Справа.., 1959, 57);
Човник перерізав течію й опинився посеред річки (Л. Янов., І, 1959, 319);
// Проходити, пролягати через що-небудь, розділяючи на частини; перетинати поверхню чогось у якомусь напрямі.
Перейшов [Демид] по кладці невеличку річечку — струмочок, що перерізував сад, — повернув ліворуч (Гр., II, 1963, 82);
Глибоку вулицю перерізували високі замети (Скл., Карпати, II, 1954, 192);
Лівобережну лісостепову частину України приблизно з півночі на південь перерізають великі притоки Дніпра — Ворскла, Псьол і Сула (Укр. бот. ж., XVII, 3, 1960, 66);
Велика вулиця.., перерізавши місто, виходила в поле (Думки про театр, 1955, 30);
Хащів тоді вже не буде. Їх переріже залізниця (Донч., II, 1956, 43);
// Перетинати обличчя, шию і т. ін. (про зморшки, рубці, шрами).
Скільки нових зморщок лягло біля очей, а скільки глибоких болісних перерізали її високе чоло? (Збан., Єдина, 1959, 13);
Шрами перерізали шию.
3. перен. Ставати на перешкоді кому-, чому-небудь, перегородивши дорогу, шлях і т. ін.
[Грицько:] Тільки що з двору вийшов, мав простувати до крамниці, як перерізують мені дорогу Тхориха з сином (Мирний, V, 1955, 185);
Козаки побігли манівцями, глибоким снігом перерізували відступ утікачам (Ле, Наливайко, 1957, 98);
Раптом передні спинились. З-за вугла виплив другий потік і перерізав дорогу (Коцюб., II, 1955, 76);
[Валент:] Досі скрізь цвілим і сірим муром ставала на дорозі обережність. Я не проламувався через мур,.. але тепер знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже… (Л. Укр., III, 1952, 291).
4. Оволодівати частиною дороги, шляху, позбавляючи супротивника можливості вільно просуватися далі.
Оговтавсь ворог від невдач І вже перерізав дорогу (Шер., Дорога.., 1957, 51);
Ад’ютант.. ввічливо доповідав, що наші просуваються, що лижники захопили станцію і перерізали єдину дорогу для відступу Торопецькій групі (Тют., Вир, 1964, 502);
// Припиняти або порушувати зв’язок, сполучення.
В глибинах ще ходили ворожі підводні човни. Торпедоносці вели з ними бій. Вони перерізали всі морські комунікації (Кучер, Голод, 1961, 432).
5. тільки док. Убити, ріжучи всіх або багатьох.
А ми й зостріли їх і всіх — Княжат, панят і молодих — Всіх перерізали (Шевч., II, 1953, 65).
6. Різати, нарізати (землю, наділ) заново, по-іншому.
— Землеміри, чи що? .. — Атож.. Оце їдемо у ваші краї землю перерізати... — Дядько затаїв дух.. — Виходить, переділятимете, так? — ледве тремтливим голосом спитав він (Досв., Вибр., 1959, 290).
Значення в інших словниках
- перерізувати — перері́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перерізувати — ПЕРЕКРАЮВАТИ, розрізувати, (пилкою) перепилювати, (ще раз) різати; (землю) нарізувати; (дорогу) перетинати. Словник синонімів Караванського
- перерізувати — див. різати Словник синонімів Вусика
- перерізувати — -ую, -уєш і перерізати, -аю, -аєш, недок., перерізати, -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Ріжучи, розділяти навпіл, на частини. 2》 перен. Рухатися, переміщуватися упоперек чого-небудь, у поперечному напрямку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перерізувати — див. різати Словник чужослів Павло Штепа
- перерізувати — Перері́зувати, -рі́зую, -рі́зуєш; перері́зати, -рі́жу, -рі́жеш, -рі́жуть; перері́ж, -рі́жмо, -рі́жте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перерізувати — ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПЕРЕРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., кого, що. 1. Ріжучи, розділяти навпіл, на частини. Словник української мови у 20 томах
- перерізувати — ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ (шлях комусь, чомусь), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНЯ́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ПЕРЕЙМА́ТИ рідше (рухаючись упоперек чого-небудь); ЗАБІГА́ТИ (бігом, швидко, несподівано); ЗАСТУПА́ТИ... Словник синонімів української мови
- перерізувати — Перерізувати, -зую, -єш сов. в. перерізати, -ріжу, -жеш, гл. Перерѣзывать, перерѣзать. Словник української мови Грінченка