перерізувати

ПЕРЕГОРО́ДЖУВАТИ (шлях комусь, чомусь), ЗАГОРО́ДЖУВАТИ, ПЕРЕПИНЯ́ТИ, ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕТИНА́ТИ, ПЕРЕЙМА́ТИ рідше (рухаючись упоперек чого-небудь); ЗАБІГА́ТИ (бігом, швидко, несподівано); ЗАСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТУПА́ТИ, ПЕРЕСТАВА́ТИ діал. (ставши на шляху); ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ (шлях військам ворога). — Док.: перегороди́ти, загороди́ти, перепини́ти, перекри́ти, перері́зати, пересі́кти, перетя́ти (перетну́ти), перейня́ти, забі́гти, заступи́ти, переступи́ти, перехопи́ти. В одному селі грузовикам їхнім довелося зупинитися, — дорогу перегородила колона кавалерії (О. Гончар); Напрямилася (Галя) до дверей, та Власов миттю загородив їй дорогу (Панас Мирний); Сливе над самим вухом його розтявся і, покручуючи та мигтячи осяяними вікнами, промчався потяг, перепиняючи Свиридові дорогу (М. Коцюбинський); Оксен.. повів своїх людей на північ.. Але і там вони наткнулись на засаду. Хтось перекрив кожну стежку (Григорій Тютюнник); Оговтавсь ворог від невдач і вже перерізав дорогу (М. Шеремет); (Благонравов:) Німці, щоб не потрапити у повне оточення, змушені будуть.. вирушити єдиною вільною дорогою, але її легко пересікти Огнєву (О. Корнійчук); Солдатам перетнули путь гайдамаки (О. Довженко); На те й уваги їм нема, Що їм дорогу перейма Нещадно смерті грізна тінь (Я. Щоголів); На воротах забігли їй парубки дорогу й хотіли задержати, але вирвалася (Н. Кобринська); Марина і хоче йти геть, але хлопець знову заступає їй дорогу (В. Речмедін); Від отаманства відмовляюсь. Було б негідним з мого боку переступати шлях.. нашому високоповажному Захару Олексійовичу (С. Добровольський); Біжіть мерщій униз: там є такі поляни, що можна добре його (звіра) переставати (Словник Б. Грінченка); Перехопити дорогу кінноті.

ПЕРЕТИНА́ТИ (рухатися упоперек чогось), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕТИКА́ТИ діал. — Док.: перетя́ти (перетну́ти), пересі́кти, перері́зати, переткну́ти (перетикну́ти). Якась тітка перетинала дорогу, а за нею, підтюпцем, поспішали три кози (О. Копиленко); Пересікли (хлопці) лісову стежку, і перед ними рівною зеленкуватою гладдю прослалося тихе, спокійне озеро (Ю. Збанацький); Крутиться (ковбок) на місці, а відтак знов жене, жене вбік, перерізаючи ріку наскоси (Г. Хоткевич); Кажуть мені річку брести Широкую та глибокую. Ніяк єї не перебрести, Ні перетикнути (П. Чубинський).

ПЕРЕТИНА́ТИ (впоперек або навхрест пролягати по поверхні, ділячи її), ПЕРЕСІКА́ТИ, ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), ПЕРЕХРЕ́ЩУВАТИ, ПЕРЕКРЕ́СЛЮВАТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ), ПРОТИНА́ТИ (про дорогу, вулицю, просіку тощо); ПЕРЕПИ́СУВАТИ (залишаючи слід у вигляді риски, смуги тощо). — Док.: перетя́ти (перетну́ти), пересі́кти, перері́зати, перехрести́ти, перекре́слити, прорі́зати, протну́ти (протя́ти), переписа́ти. Шляхом, що перетинав Київський тракт, їхало військо (Н. Рибак); Вулицю пересікали довгі тіні дерев (М. Ю. Тарновський); Дорогу перерізала велика балка, вкрита густою травою (А. Хижняк); Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок); На Перекопі, там, де дорога прорізує вал,.. застава перевіряє проїжджих (О. Гончар); З лівого і з правого боку протинали ту вуличку дві дороги (Лесь Мартович); Серед того зарева стовпом стояла кривава попруга і переписувала його надвоє (Панас Мирний).

РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. (різким рухом, з силою). — Док.: розрі́зати, перері́зати, розтя́ти (розітну́ти), розпоро́ти, розкрої́ти, розкра́яти, розбатува́ти, розплата́ти, розпиля́ти, розпана́хати. Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Тато вийняв два щільники і розрізав їх на шматки (М. Стельмах); Дівчата.. подавали снопи на молотарку, де стояла дівчина з серпом, яка перерізувала перевесла (М. Томчаній); Ніби він розтинав дозрілий кулястий кавун (Н. Рибак); Пасєков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Л. Первомайський); Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економічніше розкроювати листовий метал (з газети); Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні (М. Рильський); Ідуть вони до теплиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); Спиляли (хлопці) старого осокора, привезли у двір, і Тимко з Прокопчуком розпилювали його (Григорій Тютюнник).