пересвист
ПЕРЕ́СВИСТ, у, ч.
Дія за знач. пересви́стуватися і звуки, утворювані цією дією.
Від крислатих .. молодих яблунь линув пташиний пересвист (П. Автомонов);
Слух мій ловить десь далеко, в парку, якийсь підозрілий пересвист (П. Колесник);
* У порівн. Попискує, курличе пташиним пересвистом невсипущий ефір (П. Автомонов);
// перен. Переміжний свист або свист, який змінюється.
Повечерявши разом із всiма, він [Микола] лiг пiд кущем на скелi над Россю, помостив собi в голови шолом та свиту, заплющив очi й у тишi, яку порушували далекi голоси біля вогнищ та ще пересвист солов'їв у гущавинi за скелями, заснув (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)