пересвист
ПЕРЕ́СВИ́СТ, у, ч. Дія за знач. пересви́стуватися і звуки, утворювані цією дією.
Від крислатих.. молодих яблунь линув пташиний пересвист (Автом., В. Кошик, 1954, 9);
Слух мій ловить десь далеко, в парку, якийсь підозрілий пересвист (Кол., На фронті.., 1959, 69);
*У порівн. Попискує, курличе пташиним пересвистом невсипущий ефір (Автом., Так народж. зорі, 1960, 100);
// перен. Переміжний свист або свист, який змінюється.
Мов осінню лист, Метались фашисти під куль пересвист… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 263).
Словник української мови (СУМ-11)