пересвідчений
ПЕРЕСВІ́ДЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до пересві́дчити.
– Сім дочок, та це випадає сім весіллів.. – одказала жінка тихо, пересвідчена в правдивості слів свого чоловіка (І. Нечуй-Левицький);
Добре пересвідчена у справі сваха, Солоха завжди знала, з чого треба починать (Л. Яновська).
2. у знач. прикм. Який виражає переконання, упевненість; який пересвідчився.
Говорити пересвідченим тоном.
Словник української мови (СУМ-20)