пересипати
ПЕРЕСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. переси́плють; док.
1. що, у що, до чого. Сиплючи, переміщувати що-небудь з місця на місце, з чогось у щось.
Провіяв намолот і власним Очам не вірить .. Полову ще пересипає (І. Франко);
Вона пересипала землю з жмені в жменю й вдихала запах житнього хліба (С. Чорнобривець);
Подержить [пан сотник] на руці, побряжчить та й пересипле [камінці] у другу кишеню (Г. Квітка-Основ'яненко);
У другій кишені [вбитого бійця] була пригорща автоматних патронів, Маковейчик мовчки вигріб їх .. і пересипав до своєї кишені (О. Гончар).
2. тільки недок., чим і без дод., розм. Те саме, що пересипа́тися 2.
І чоловіки коло їх, і діточки: которе коником грається, которе орішками пересипає (Марко Вовчок).
3. що чим. Обсипа́ти, посипа́ти чим-небудь усе або багато чогось, а також насипа́ти щось між чим-небудь.
Як швець дубом шкури пересипа [пересипає] (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис);
Полуниці промивають, перебирають, відривають плодоніжки, пересипають цукром (з наук.-попул. літ.);
Перед кагатуванням гній пересипали мінеральними добривами (з наук. літ.);
Пересипати білизну лавандою;
// що з чим. Змішувати що-небудь різнорідне докупи; перемішувати.
Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш (Я. Щоголів).
4. перен., що чим і без дод., розм. Вести розмову, обмінюватися думками, жартами і т. ін.
Пересипають такеньки, пересипають, – панночка й зітхне: – Що, бабуню, тільки говоримо... (Марко Вовчок);
// Часто вставляти в свою мову жартівливі, гострі, дотепні слова, фрази і т. ін.
З себе він був тихий.., хоч на річ дуже гострий і правдивий, а тілько він завжди оздоблював її ласкавими словечками, або пересипав смішними приказочками (Панас Мирний);
Мені подобалася оця манера академіка пересипати серйозну розмову жартами (М. Чабанівський).
5. що. Розбираючи що-небудь, ремонтувати, перебудовувати його.
– Старий мій так чепуриться..! – Заходився пересипати повітку, – пошити ще сніпками та обмазати, то й готова буде (М. Коцюбинський);
– Майстри прийшли з самого ранку, лагодять мені хату.., і хлівця думають пересипати (В. Кучер);
* Образно. Олесь став автором трьох книг – Угору йдуть діла! Він ще раз пересипав їх – Четверта в світ пішла (П. Дорошко);
// на що, рідко. Діючи на що-небудь, погіршувати його якості, властивості.
– Вільямс учить, щоб не розпорошувати ґрунту, не пересипати на попіл, та ще в таке сухоліття, – подала думку Галя (К. Гордієнко).
ПЕРЕСИПА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., що, рідко.
Те саме, що пересипля́ти.
– Я .. часто .. пересипаю ночі без всяких снів (О. Кобилянська).
ПЕРЕСИ́ПАТИ див. пересипа́ти¹.
Словник української мови (СУМ-20)