пересипати
ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. сільську будівлю, піч). — Док.: перебудува́ти, реконструюва́ти, перемурува́ти, перекла́сти, переки́дати, переки́нути, переси́пати. Бабусі Юлі її хатину не те, що відремонтували, а перебудували заново (П. Дорошко); Протягом 5-6 років архітектори, будівельники і реставратори оновлять найцінніші пам'ятки історії, реконструюють діючі будинки (з газети); У кожного свої нагальні справи: загодя купити якусь одежину чи взуття, перекласти перегорілу піч (М. Рудь); Ще треба у хатах то груби перекидати, то білити (Панас Мирний); (Кіндрат Антонович:) Я оце, обробившись в полі, думаю пересипати кошари (М. Кропивницький).
ПЕРЕБУДО́ВУВАТИ (переробляти будову); РЕКОНСТРУЮВА́ТИ (з метою удосконалення, а також відновлення первісного вигляду); ПЕРЕМУРО́ВУВАТИ (кам'яну, цегляну); ПЕРЕКЛАДА́ТИ (перев. піч); ПЕРЕКИДА́ТИ розм., ПЕРЕСИПА́ТИ розм. (невелику, перев. сільську будівлю, піч). — Док.: перебудува́ти, реконструюва́ти, перемурува́ти, перекла́сти, переки́дати, переки́нути, переси́пати. Бабусі Юлі її хатину не те, що відремонтували, а перебудували заново (П. Дорошко); Протягом 5-6 років архітектори, будівельники і реставратори оновлять найцінніші пам'ятки історії, реконструюють діючі будинки (з газети); У кожного свої нагальні справи: загодя купити якусь одежину чи взуття, перекласти перегорілу піч (М. Рудь); Ще треба у хатах то груби перекидати, то білити (Панас Мирний); (Кіндрат Антонович:) Я оце, обробившись в полі, думаю пересипати кошари (М. Кропивницький).
ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. неприємного); ПЕРЕСИ́ДІТИ, ВІДСИ́ДІТИСЯ (сидячи); ПЕРЕЛЕ́ЖАТИ (перев. із сл. поки, доки — лежачи); ПЕРЕСПА́ТИ (сплючи). — Недок.: перечі́кувати, пережида́ти, перебува́ти, перечасо́вувати, пересто́ювати, переси́джувати, відси́джуватися, переле́жувати, пересипля́ти, пересипа́ти. — Заміж іти, не дощову годину перестояти. Залюбитись — не дощик перечекати (М. Номис); (Економ:) Ні, паничу, з цим треба трохи перечасувать — з бійкою. Треба переждати, поки бешкети вгамуються (С. Васильченко); — На Полісся не зайдуть жадні козаки. А там пересидиш, перебудеш лиху годину (І. Нечуй-Левицький); Наймичка перегодила трохи, вирядила крамарку до крамниці й постукалася до Пріськи (Л. Яновська); Мадяри думали відсидітись у штабі.., але партизани змели вороже гніздо (М. Шеремет); Я ледве примусив себе перележати, поки вони пройшли і зникли за кущами (Л. Смілянський); Мати пішла у хату переспати спеку (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови