пересипка

ПЕРЕШИ́ЙОК (вузька смуга суші, що сполучає два материки або материк і півострів), ПЕРЕ́СИП, ПЕРЕ́СИПОК діал. (природний вал з піску або гальки, який відокремлює затоку від моря чи озера). Якщо так прибуватиме, на ранок вода покриє Сиваш до самого перешийка (О. Гончар); Пересип ширшав і кінчався. Хистким містком перескочили протоку, перетяли навскоси неглибокий лиман (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. пересипка — переси́пка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пересипка — -и, ж., розм. Дія за знач. пересипати I, пересипати. У пересипку [говорити і т. ін.] — без точного порядку, без логічного зв'язку (перев. про розмову).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пересипка — ПЕРЕСИ́ПКА, и, ж., розм. Дія за знач. пересипа́ти¹, переси́пати. Може, такого набазікаю, що і в шапку не забрати, а далі почну у пересипку, та й кінця не зв'яжу – дарма! (Марко Вовчок); Пересипка печі.  Словник української мови у 20 томах
4. пересипка — ПЕРЕСИ́ПКА, и, ж., розм. Дія за знач. пересипа́ти¹, переси́пати. Пересипка печі. ◊ У переси́пку [говори́ти і т. ін.] — без точного порядку, без логічного зв’язку (перев. про розмову).  Словник української мови в 11 томах