пересичений
ПЕРЕСИ́ЧЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до переси́тити.
Упоравшись, лягав спузар біля Івана, весь чорний, пересичений димом (М. Коцюбинський);
Знадвору потягнуло сирістю, важким, пересиченим вогкістю повітрям (В. Гжицький);
Як могла з'явитись ця оранжерейна орхідея на звичайній клумбі життя, сере .. людей внутрішньо ожирілих і пересичених усіма можливими благами, .. – як серед цих людей виросла і сформувалася саме така істота (М. Слабошпицький).
2. у знач. прикм. Який переситився чим-небудь.
Отже, завтра її продадуть на базарі на ганьбу і втіху пересиченому пожадливому татаринові (З. Тулуб);
Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)