переслідовник

ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал.

Переслідувач.

Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. переслідовник — переслідо́вник іменник чоловічого роду, істота переслідувач діал.  Орфографічний словник української мови
2. переслідовник — -а, ч., діал. Переслідувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. переслідовник — ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто наздоганяє когось), ПОГО́НЕЦЬ заст., ПЕРЕСЛІДО́ВНИК діал., ГОНИ́ТЕЛЬ рідше. Партизан.. інколи обертався назад, припадав до землі, стріляв по переслідувачах (Ю. Збанацький); Біглому одна дорога, а погонцеві десять (І.  Словник синонімів української мови
4. переслідовник — ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал. Переслідувач. Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (Фр., VI, 1951, 152).  Словник української мови в 11 томах