переслідовник —
-а, ч., діал. Переслідувач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переслідовник —
ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал. Переслідувач. Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
переслідовник —
ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто наздоганяє когось), ПОГО́НЕЦЬ заст., ПЕРЕСЛІДО́ВНИК діал., ГОНИ́ТЕЛЬ рідше. Партизан.. інколи обертався назад, припадав до землі, стріляв по переслідувачах (Ю. Збанацький); Біглому одна дорога, а погонцеві десять (І.
Словник синонімів української мови
переслідовник —
ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал. Переслідувач. Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (Фр., VI, 1951, 152).
Словник української мови в 11 томах