переслідовник
переслідо́вник
іменник чоловічого роду, істота
переслідувач
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- переслідовник — -а, ч., діал. Переслідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- переслідовник — ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал. Переслідувач. Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- переслідовник — ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто наздоганяє когось), ПОГО́НЕЦЬ заст., ПЕРЕСЛІДО́ВНИК діал., ГОНИ́ТЕЛЬ рідше. Партизан.. інколи обертався назад, припадав до землі, стріляв по переслідувачах (Ю. Збанацький); Біглому одна дорога, а погонцеві десять (І. Словник синонімів української мови
- переслідовник — ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал. Переслідувач. Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (Фр., VI, 1951, 152). Словник української мови в 11 томах