1. Словник української мови в 11 томах

переслідовник

ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал. Переслідувач.

Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (Фр., VI, 1951, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переслідовник — переслідо́вник іменник чоловічого роду, істота переслідувач діал. Орфографічний словник української мови
  2. переслідовник — -а, ч., діал. Переслідувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переслідовник — ПЕРЕСЛІДО́ВНИК, а, ч., діал. Переслідувач. Владко, закусивши губи аж до крові, бив руками і ногами, силкуючися вирватися від переслідовника (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. переслідовник — ПЕРЕСЛІ́ДУВАЧ (той, хто наздоганяє когось), ПОГО́НЕЦЬ заст., ПЕРЕСЛІДО́ВНИК діал., ГОНИ́ТЕЛЬ рідше. Партизан.. інколи обертався назад, припадав до землі, стріляв по переслідувачах (Ю. Збанацький); Біглому одна дорога, а погонцеві десять (І. Словник синонімів української мови