перестаркуватий
ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ, а, е, розм.
Який став старішим, ніж треба для чого-небудь (про людину).
– Ет, яке там весілля! Он молодих дівчат повне село, аж верещать – заміж хочуть, а женихів чортма. Де вже там мені, перестаркуватій удовиці... (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)