перестаркуватий
ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (про людей — старший, ніж це потрібно для певного становища, стану), ПЕРЕРО́СЛИЙ, ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ ірон.; ПЕРЕСТА́РІЛИЙ розм., ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (занадто старий для чогось). Після повернення дядько Ханс так запопадливо розповідав про ферми і лісові угіддя перезрілої тридцятип'ятирічної фрекен Христини Ліндес (А. Хижняк); Якби не любима робота, ..то Полі б у ці дні було зовсім важко. Махнути на все рукою й розпочати жити, ..як живуть деякі перерослі дівчата, котрі з різних причин не вийшли заміж (П. Автомонов); Друзі довго й весело реготали, уявляючи собі лють перестиглої красуні (З. Тулуб); Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві (О. Кобилянська); Двірник — він і тепер в їхньому будинку, — перестаркуватий і хворобливий (Л. Первомайський).
СТАРИ́Й (СТАР поет., фольк.) (який прожив багато років), ПОХИ́ЛИЙ, ПЕРЕСТАРІ́ЛИЙ, ПЕРЕСТА́РКУВАТИЙ розм. (дуже старий або старіший, ніж треба для чого-небудь); СТАРЕ́ЗНИЙ, ДРЕ́ВНІЙ розм., ПРЕСТАРИ́Й розм., ДІДИ́ЗНИЙ заст., ПРЕСТАРІ́ЛИЙ рідше (який дожив до глибокої старості); ВЕ́ТХИЙ, ДРЯ́ХЛИЙ (дуже старий і немічний). У човні сиділо троє: старий сивий рибалка і двоє юнаків (Ю. Смолич); Я жив на хуторі.. Я стар був, немощен (Т. Шевченко); Я попросив у якоїсь похилої вже тітусі гілку бузку (Ю. Мокрієв); Родичі також не були ще надто перестарілі, могли обходитися без нього в хазяйстві (О. Кобилянська); Двірник, — він і тепер працює в їхньому будинку, — перестаркуватий і хворобливий (Л. Первомайський); Любила (Маруся) в ті дні говорити зі статечними ґаздинями, древніми дідами (Г. Хоткевич); Розступилася земля, і з глибокої ями, як з води, вирнув дідизний старець (О. Стороженко); Господар, ветхий дідок, шмигнув у хатину, швидко закривши за собою двері (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови