перестраждати
ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. без дод. Страждати довго, багато, переживати багато страждань.
– Я, тату, після того [тієї зустрічі] так перестраждала, так перепечалилась, стоячи в церкві, що не чула, як читали в церкві (І. Нечуй-Левицький);
Скільки перестраждали разом, скільки горя того скуштували, а Маріоара хоч би раз поскаржилась на життя (М. Чабанівський).
2. що. Перенести все або багато такого, що викликає страждання.
– Тепер яка б вона, одним-одна душею, усе перестражда, усе перетерпить (Г. Квітка-Основ'яненко);
І все те витерпів, перестраждав, щоб тепер стояти тут не хлопчаком у вицвілій гімнастьорці, а змужнілим командиром (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)