перестраждати
ПЕРЕСТРАЖДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. неперех. Страждати довго, багато, переживати багато страждань.
— Я, тату, після того [тієї зустрічі] так перестраждала, так перепечалилась, стоячи в церкві, що не чула, як читали в церкві (Н.-Лев., IV, 1956, 345);
Скільки перестраждали разом, скільки горя того скуштували, а Маріоара хоч би раз поскаржилась на життя (Чаб., Балкан. весна, 1960, 6).
2. перех. Перенести все або багато такого, що викликає страждання.
— Тепер яка б вона, одним-одна душею, усе перестражда, усе перетерпить (Кв.-Осн., II, 1956, 467);
І все те витерпів, перестраждав, щоб тепер стояти тут не хлопчаком у вицвілій гімнастьорці, а змужнілим командиром (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 52).
Словник української мови (СУМ-11)