перестрибувати
ПЕРЕСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1. кого, що і без дод. Роблячи стрибок, опинятися по другий бік чого-небудь.
Коли рів був невеликий, Карпо перестрибував його (Панас Мирний);
З-за паркана перестрибує Хома (Ю. Яновський);
Не хочеться писареві чоботи закаляти, підійшов до калюжі та й не знає, як через неї йому перейти: перестрибнув би, так дуже широка (з казки);
Перестрибнувши через купу залізного лому, перемішаного з цеглою, він несподівано наткнувся на двох бійців (Д. Ткач);
// З розгону, підскочивши, переміщуватися через кого-, що-небудь.
Розгойдавши шуліку, він кидає його вниз, і птах довго котиться по гострому камінню, перестрибуючи з розгону невеличкі кругляки (О. Донченко);
Дніпро кидався могутніми хвилями на камені і, перестрибнувши їх, котив заспокоєні води далі (А. Хижняк);
// перен. Переходити до іншого, наступного, обминаючи, пропускаючи щось проміжне.
Перестрибнути через тему.
2. з чого на що, під що і без дод. Стрибати, переміщуватися стрибком (стрибками) з місця на місце.
– Не впіймаєте, – сказала Олеся, перестрибуючи ще далі од берега (І. Нечуй-Левицький);
Поки ще було видно, я щасливо перестрибував з купини на купину, з горбка на горбик (П. Козланюк);
Рахім не міг всидіти на верблюді, і коли той проходив повз величезну гранітну брилу врівень з верблюжою спиною, хлопчик раптом перестрибнув на скелю (З. Тулуб);
// Ривком, ніби стрибком, переміщуватися на інше місце.
Стрілка годинника перестрибувала з хвилини на хвилину (В. Собко);
// Швидко поширюватися далі, перекидатися на щось інше (про вогонь).
Полум'я .. поповзло далі, перестрибнуло під самі Іванові ноги (Д. Бедзик);
// Швидко переходити з одного об'єкта на інший (про очі, погляд).
Очі перестрибнули на другу колонку передової (Ю. Збанацький);
// Час від часу з'являтися то в одному, то в іншому місці і швидко зникати (про відблиски вогню, світла і т. ін.).
Її гарячі, бездонні очі були так близько, що Олександр бачив, як у глибині горіли і перестрибували золотаві іскорки (П. Кочура);
Коли ж тверді і мужні куточки губ заграють, І теплий вогник раптом в очах перестрибне, – Ну, здорово! – він скаже, і всі присутні знають, Що виконано добре завдання їх складне (М. Бажан);
// чим, у сполуч. зі сл. очі, погляд. Швидко переводити погляд з одного об'єкта на інший.
Суворов різко обірвав мову й запитливо перестрибував розширеними очима по головах присутніх (С. Добровольський);
// перен. Порушуючи послідовність, переходити від одного до іншого (в думках, розмові і т. ін.).
Говорить [Крихточка] і мов пританцьовує. До того ж говорить, перестрибуючи з думки на думку, з предмета на предмет (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)